|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Welcome to Chechelnik.com
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 25 січня 2011 р. |
|
«ПІСНЯ ДЛЯ МЕНЕ – ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ»
By Oleg_nich @ 2:31 :: 719 Views ::
0 Comments ::  :: General
|
 |
Наталя ПОЛОВИНКА:
«ПІСНЯ ДЛЯ МЕНЕ – ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ»
Все її життя пов’язане з піснею. Можливо, тому, що в її серці органічно поєдналися Поділля та Буковина – пісенні краї України. В Ольгополі вона народилася, а в Кіцмані, куди на деякий час переїхали батьки, зробила перші і досить впевнені кроки у мистецтво. Ще коли ходила в дитсадок, її вже показували по Чернівецькому телебаченню. Тоді саме з цього регіону починалася сучасна українська пісня. Але Наталя не стала естрадною співачкою, їй судилася інша стежина в мистецтві – своя, неповторна і непроторена, якою ніхто до неї не крокував.
За словами батьків-педагогів Юхима Івановича і Олени Никифорівни Колісників, вони ніяких зусиль не докладали до того, щоб прилучити доньку до пісні – це відбулося якось само собою. Більше того, дівчинка, навчаючись у музичній школі в Кіцмані, спочатку не любила скрипки. А коли повернулися на Вінниччину, то тут уже перейшла на курс фортепіано. Та на якому б інструменті не доводилося грати, на першому плані завжди була пісня. Величезну роль у формуванні майбутнього Шевченківського лауреата відіграла її наставниця, тодішній директор Чечельницької музичної школи Валентина Футимська, педагог Наталя Ружицька та інші. Уже в першому класі Наталя виконувала твори Моцарта – знавці кажуть, що це надзвичайно рідкісне явище.
Слухаючи розповідь Юхима Івановича, я все більше упевнювався в тому, що мистецькою долею Наталі водила Божа рука. Бо ж яка ще дитина у будь-яку пору року так поспішала б із села до райцентру на заняття в музичну школу. Як зізнається батько, вона з малих літ вже була самостійною і серйозною, усвідомлюючи, що готує себе до дуже відповідальної місії в житті.
Коли Наталя закінчила вісім класів, її шлях проліг до Вінницького музичного училища імені М.Д. Леонтовича. А далі закономірне продовження біографії – Львівська консерваторія і тривала робота у театрі імені Леся Курбаса. У кожну роль, крім втілення режисерського задуму, вона додавала своє бачення. Ролі ж були непрості, вони вимагали неабияких зусиль розуму і відкритості серця. А найкращим засобом донести до глядачів ідею того чи іншого твору була поезія і пісня. І Наталя занурюється у цей прекрасний і неосяжний світ вічної класики – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Василя Стуса, Володимира Винниченка, Григорія Сковороди, Богдана-Ігоря Антонича… Величезну роль в житті нашої землячки відіграло стажування в Італії у всесвітньо відомого режисера Єжи Гротовського. Наталя стала провідною актрисою і музичним керівником театру Курбаса. Все частіше створює власні програми та проекти як режисер і виконавець за автентичними піснями і текстами, бере участь у міжнародних фестивалях і конкурсах, географія яких - увесь світ. Одержує престижні театральні нагороди, зокрема – премію мера Львова «Театральний діяч року». Паралельно з мистецькою діяльністю викладає на театральному факультеті університету імені Івана Франка, студії при театрі імені Леся Курбаса.
Багатогранна діяльність мисткині вивела її зрештою на створення унікального проекту – «Майстерня пісні». Це перша і єдина в Україні організація, яка вивчає Традицію і проявляє її в сучасних художніх формах. Це мистецький, художньо-дослідницький та освітній центр, лабораторія, діяльність якої базується на поєднанні театру та традиційної музики. Одним із проектів, здійснюваних львівським митцями під керівництвом Наталі Половинки, є «Ірмос». Ірмоси – це традиція давніх духовних напівів, якими служилося в Україні до 17 століття. Ці живі молитви за кілька століть призабулися - по суті, це не повернення до минулого пісенно-духовного напряму, це його відкриття.
Власне кажучи, про мистецьку діяльність Наталі та її соратників, яка була удостоєна найвищої відзнаки – Національної премії України імені Т.Г.Шевченка в 2006 році, читачі можуть дізнатися з її персонального сайту в Інтернеті, публікацій у пресі, мене ж особливо зацікавило її ставлення до своєї малої батьківщини. Сучасні засоби зв’язку дали можливість поспілкуватися із відомою землячкою наживо. І першими її словами були щирі слова вдячності рідному краєві, за особливий дух, що йде від подільської землі, від чистих народних джерел, від п’янких пахощів долини, річки, хатини, що навічно в серці. Наталя не відділяє себе від Вінниччини ні духовно, ні географічно. Адже тут – увесь її великий і співочий рід. Натхненно і щиро розповідає:
- Колись як збереться нас чоловік п’ятдесят-шістдесят, як заспіваємо, то мама казала: «Якого хору ще треба!». Як співав мамин брат Вітя «Дивлюсь я на небо»! Пам’ятається, як одного Різдва батьків брат Василь поклав свої натруджені ковальські руки на коліна, і як заколядував «Зійшла звізда чудна»! А тато – то найкращий співак, природжений артист. У будь-яку, навіть непросту ситуацію він міг внести творчий елемент, із сумної перетворити її в радісну, оптимістичну. А за столом – ото щось швиденько перехопимо, тато почне, мама за ним, а далі вже й усі співають! Тож з самого дитинства пісня для мене стала способом життя. Так жили всі, хто мене оточував. Ніколи не забуду, як моя бабуня по мамі Ганна Данилівна сиділа сама вдень на Різдво за чистим столом, нікого не було, і колядувала. І мій покійник чоловік Василько з Рогізки, який загинув молодим, був з особливої сім’ї. Яка у них в домі повага, тиша, доброта, гідність, чистота. Усе в них до ладу, у хаті завжди пахне любистком і м’ятою, всюди мамині вишивки. Сестра Василя, Ніна Схабовська, що живе і працює в Чечельнику – такий же приклад людяності і смирення, як і Василь. Василева покійна матір знала дуже багато пісень, співала в церковному хорі, який був особливим, не схожим на інші. Як правило, приїжджаючи зі Львова, Різдво ми зустрічали в Рогізці, туди ж і наші батьки приїжджали. Це пам'ять щастя, яка завжди зі мною.
…Два роки тому відійшла у вічність Василева мати, а весною нинішнього року померла і Наталчина. Та як і раніше, поспішає дочка до рідного краю, приїздить по кілька разів на рік разом із своєю донечкою Ганнусею, яка, до речі, теж співає і грає на фортепіано, але, напевно, її дорога в житті буде іншою, ніж у матері – вона хоче стати лікарем.
Батько Наталі Юхим Іванович – людина відома в районі, очолює профспілкову організацію працівників агропромислового комплексу та координаційну раду профспілок району. Був активним учасником відомого народного хору агрофірми «Ольгопіль».
Дочка з теплотою говорить про батьків:
- Вони у нас не просто наставники, а друзі, порадники. Коли я грала в театрі Курбаса, то програвала їм усі свої ролі у виставах, ми до ранку не могли наговоритися. Тато ж взагалі людина неординарного мислення. Він дуже ерудований, улюблені книги – про історію роду. А найближчі друзі – брат Сашко Колісник (заступник начальника РЕМу), його дружина Люда (Людмила Колісник, вчителька Ольгопільської СШ) та їхні діти Сашко та Наталочка.
Дуже непросто збагнути значення того, що робить Наталя та її соратники. Та цього вимагає час. Нині її «Майстерня пісні» стала основою для створення міської організації «Слово і голос», муніципального театрального центру, організованого для передачі традиційного знання наступним поколінням.
Хоч якось виступала вона перед земляками, та має Наталя велике бажання частіше приїздити у Вінницю та область з різноманітними програмами, але ж, розповідає, не так просто це зробити, потрібно, щоб і від наших земляків виходила ініціатива. Виходить так, що її творчість більше знають за кордоном, ніж на рідному Поділлі…
- Чому це так складно, не можу зрозуміти, - зітхає Наталя. – та все ж сподіваюся, що мої земляки не обійдуть увагою того, що ми творимо вже багато років. Адже розсіюються обряди, але ж потреба виспівати зв'язок з життям щезне хіба разом з людиною. Ці наші старі пісні несуть знання – «як жити вірно», по вірі, по дару – благо-дарно.
Прислухаймося ж глибини слів нашої славної землячки, до її неповторного голосу.
Федір ШЕВЧУК.
|
|
|
|
|
| Comments |
Currently, there are no comments. Be the first to post one!
You must be logged in to post a comment. You can login here
|
|
|
|
|
|
|